Історія Звенигородського районного суду

 Народний суд Звенигородського району Київської області  відновив свою діяльність в квітні 1944 році після визволення Звенигородського району від німецько-фашистських загарбників.

Згідно з указом Президії Верховної ради СРСР від 7 січня 1954 року Звенигородський район ввійшов до складу новоствореної Черкаської області.

Територія Звенигородського району була розділена на зони обслуговування населення народними суддями (дільниці). В 1944-1945 рр. була 1 дільниця, яка обслуговувала весь район. В 1946 р. була створена 2 дільниця, до якої відійшли населені пункти: селище Ватутіне, села Вільх овець, Козацьке, Юруівка, Стецівка, Стебне, Княжа, Чичиркозівка, Гусакове, Скалеватка, Багачівка, Михайлівка, Павлівка.

В зв’язку з віднесенням селища Ватутіне до категорій міст районного підпорядкування в 1952 р. була створена 3 дільниця, в зону обслуговування якої ввійшла територія м. Ватутіно. В 1955 р. дільниці 2 і 3 об’єднались, а в грудні 1960 р. згідно з рішенням Черкаського обласного суду об’єднались 1 і 2 дільниці.

Основними завданнями народних судів було здійснення правосуддя на закріпленій території у порядку, встановленому процесуальним законом, розглядаючи кримінальні та цивільні справи та здійснюючи контроль за виконанням судових рішень.

Згідно з новою Конституцією СРСР з 7 жовтня 1977 р. народний суд Звенигородського району перейменовано в Звенигородський народний районний суд.

Відповідно до закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про судоустрій» »,  прийнятого 24 лютого 1994 року, Звенигородський народний районний суд став називатись Звенигородський районний суд.