Критерії оцінювання запитів на публічну інформацію. Рішення Ради суддів України №8 від 03.02.2023 року

Рішенням №8 від 03.02.2023 року Рада суддів України дала роз’яснення  щодо доступу до публічної інформації в умовах воєнного стану.

Відповідно до положень частини третьої статті 34, частини другої статті 64 Конституції України, статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Частиною шостою статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що якщо інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені Законом строки, через обставини непереборної сили, допускається відстрочка в задоволенні запиту на інформацію.

Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, зокрема загроза війни, збройний конфлікт, ворожі атаки, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Отже, через військову агресію російської держави проти України розповсюдження публічної інформації щодо діяльності органів державної влади, їх працівників, у тому числі щодо судів та органів системи правосуддя може становити загрозу їх життю та здоров’ю, бути загрозою національній безпеці, а тому доступ до неї може бути обмеженим.

Так, Рада суддів України своїм рішенням рекомендує, що обмеження доступу до інформації може бути здійснене із застосуванням "трискладового тесту" та практики ЄСПЛ у відносинах доступу до публічної інформації, в тому числі у випадках, коли під час розгляду запиту об’єктивно неможливо встановити, чи є в даному випадку інтерес на отримання інформації правомірним, чи настане шкода внаслідок розголошення інформації та чи переважатиме завдана внаслідок розповсюдження інформації шкода суспільний інтерес від її отримання.

При опрацюванні запитів на публічну інформацію слід  оцінювати наступні критерії:

• мету запитувача. Необхідно встановити, чи справді отримання інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії з суспільно важливих питань і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів;
• характер запитуваної інформації. Інформація, дані або документи, щодо яких вимагається доступ, повинні відповідати вимогам "трискладового тесту", тобто збиратися в цілях задоволення саме суспільного інтересу;
• особлива роль запитувача інформації в отриманні та поширенні її серед громадськості. Розраховувати на захист свого права на доступ можуть насамперед журналісти, науковці, громадські активісти, зокрема блогери та популярні користувачі соціальних мереж, громадські організації, діяльність яких пов'язана з питаннями, що становлять суспільний інтерес, а також автори творів з означених питань;
• готовність і доступність запитуваної інформації. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання й обробки даних.

З огляду на триваючу війну в Україні,  Рада суддів України вважає за необхідне рекомендувати запитувачам  у своїх запитах на публічну інформацію зазначати  наведені вище відомості, а також відомості про коло осіб, яким планується поширити інформацію та спосіб такого поширення, задля запобігання з одного боку – випадкам необґрунтованої відмови у наданні інформації, а з іншого боку – задля того, щоб поширення інформації не завдало шкоди національній безпеці, територіальній цілісності або громадському порядку, охороні здоров’я населення, репутації або правам інших людей, не призвело до розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або не завдавало шкоду підтриманню авторитету і неупередженості правосуддя.

Не зазначення цих обставин під час дії воєнного стану з урахуванням вимог щодо застосування "трискладового тесту" та практики ЄСПЛ у відносинах доступу до публічної інформації, може бути підставою для відмови у задоволенні відповідного запиту виключно у випадках, коли під час розгляду запиту об'єктивно неможливо встановити, чи є в даному випадку інтерес на отримання інформації правомірним, чи настане шкода внаслідок розголошення інформації та чи переважатиме завдана внаслідок розповсюдження інформації шкода суспільний інтерес від її отримання.